Горить, палає і гримить...
Земля під ворогом двигтить...
І навіть стався землетрус!
У фюрера вже мозку струс!
Бо пригостили "Паляницей",
І вилили вогню криницю
На оті чортові склади,
Де було сховище біди.
А може прилетів "Бобер"?
І ворог мучиться тепер,
Бо там стирчить кілок з осики -
В дірках вже люцифера стріхи!
Якби забити той кілок
У бункер, де сидить дідок -
Той божевільний демон смерті...
Ну постривай, в нас хлопці вперті !
Прийде "Український моссад" -
Помреш ти, як маркіз де Сад,
За ґратами психіатрії...
А може трапиться подія -
Тебе в валізі принесуть
І віддадуть тебе під суд?
Та вже не вийдуть із могили
Ті українці, що їх вбили...
Тож орки, що несли біду,
Нехай горять вони в аду!
І сотні, й тисячі років -
Аж до кінця усіх віків!
Ребрик С. В.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2024
автор: Сергій Ребрик