1.
Чи краще підлим учуватись, ніж у повазі?
Якщо ж таким не бути, то дорікнуть тобі,
Й насолода втрачена навік в такому разі,
З пихатістю вважають всі дурні у голові.
По нашим дуже скромним чи сміливим відчуттям?
Ні, за думками інших цих, чи безгрішних всіх!
Навіщо їх брехливим, втраченим і злим очам
Розпещувати, чи прославляти підлий гріх?
Вітати чи мою нестримну і гарячу кров,
Чи говорити варто про мої місця слабкі,
Щоб шпигунам всім бути слабшими все знов і знов?
Я добре думаю, та потрібні злі чутки.
Ні, я такий, який я є! А судді всі криві,
Коли я буду знов прямим, давно в них душі злі
2.
Коли не підлий ти, то терпиш пересуди.
Коли повинен ти не так, як жити хочеш,
Повинен так, як вимагають, мають люди
На інший погляд чужих корисливих очей.
Могли б мої хвалити блазні хвилювання
Чи осуджувати поверховість дій, коли
З їх точки зору зло – добро в моїм сприйманні?
Я зараз є – як є. А стріли направлять вони
В мої тенета ,- не сплять ті рушії війни,-
В солодкий гріх, чим примножують гріхи свої:
Я може, рівний, - криві ж вони,чи праві ми?
Не розумом засуджувати хід справ моїх.
Поки невірно, що на землі всі люди злі,
У пекельнім злі живуть і злом народжені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2024
автор: Райка