Зацокотить трамвай по рейках,
задріботить у вікна дощ,
перечитаю вкотре «Швейка»…
Не любиш «Швека»? Ну і що ж.
Візьми собі Дюма чи Кінга,
нудьгу сховай між сторінок.
Вінілу крутиться платівка,
міняю джаз дощу на рок.
Мелодія під грім, що треба,
ревуть над урвищем баси…
Промінчик сонця, от халепа,
ледь-ледь торкається хамси*.
Таке воно прозріння світу.
З тобою буде, не проґав –
Великий Ра стоїть в зеніті,
стрибає коник поміж трав.
20.09.24р.
*Хамса – амулет у вигляді долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2024
автор: Микола Соболь