Пастка

Ти  вже  дзвониш  мені  не  так  часто.
І  розмови  між  нами  швидкі.
Ми  потрапили  схоже,  що  в  пастку,
Де  з  минулим  зникають  зв'язки.  

Все  життя  відстань  більшість  розводить,
Віддаляє  рідніших  тобі.
Тут  терпіння  і  мудрість  в  нагоді,
Пролягає  цей  шлях  в  боротьбі.  

За  кордоном  життя  не  цукерка,
Перевтома  гірчить  тут  щодня.
Непомітна  чарівна  веселка,
Бо  від  справ  заважка  голова.  

А  буває  сум  серце  затисне,
Чорні  пальці  розтиснути  як?  
Не  врятує  хмільного  відерце
І  не  має  грошей  на  коньяк.  

Тоді  в  справи  занурююсь  швидко,
Забуваючи  все,  що  було,
Бо  не  рветься  самотності  нитка,
Плівку  круте  набридле  кіно.  

   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2024
автор: Grace