Без подарунка (230)

Я  цей  день  пам‘ятати  не  буду,
він  пройде,  як  і  сотні  таких.
В  самоті,  серед  музики  й  бруду,
заховався  від  душ  людських.

Не  назву  сьогодення  я  святом,
дні  світліші  пливуть  зазвичай.
Відчуваю  себе  зайвим  братом,
не  зігріє  ні  сонце,  ні  чай.

На  рік  старший,  а  що  з  цього  далі,
і  до  смерті  на  рік  стало  ближче.
Заіржавів  цей  бік  медалі,
після  себе  лишу  попелище.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2024
автор: Zak_Marko