Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не втопиться,
В осінній день.
03.09.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2024
автор: Володимир Каразуб