Мине війна навіки,
Бо буде мир повіки,
Який у нас настане,
Коли її не стане,
Коли вона минеться,
Коли її порветься
Нить довга вже назавжди,
Тому що буде завжди
В нас мир, в якому жити
Ми будемо й тужити
Не будемо. Радіти,
Немов маленькі діти,
Ми будемо всі з вами,
Адже мир буде з нами
Всіма, у цій країні –
Коханій Україні,
Де живемо ми з вами
Століттями, віками.
Ні, ми не нападали
Повік, адже бажали
Й бажаємо всім миру,
Щоб сонце миру щиру
Усмі́шку дарувало
І ніжно зігрівало
Усіх на цьому світі
І навесні, і вліті,
І восени, й зимою
Своєю теплотою
Такою чарівною,
Мов квітоньки весною.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2024
автор: Євген Ковальчук