Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберуть – Бар-аббу.
І знову на Ґолґоту в’ється путь.
Який же він тяжкий – вінець терновий!
Коли межі торкнешся, не забудь,
що завтра маєш починати знову.
22.09.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Микола Соболь