сни гіркотою наповнені
вічнозеленої дійсності
плід пізнання
відсторонення
правди із мешкання істини
кривда шовками огорнута
псевдокраса бога-ідола
холодно
мрія у спогадах
губиться
гріється вірою
нервів болюча оголеність
зчесані надміром
припуски
світу
триб
зубчасте колесо
стертість
особи
час
кількості
взаємодію заклинило
взаємкрасою без взаєму
ідоли
ідолів
ідоли
в псевдожитті потопаємо
Вій мені, вітре, у помисли.
Сонце, сліпи силу погляду,
Щоби моя відстороненість
Не заважала Божому
Задуму повернення до істини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Серафима Пант