Я бачив сон сумний та жорстокий,
Я повернувся у часі назад -
Самотній хлопець п'ятнадцяти років,
Жахливий настрій, думки невлад
Він про життя ще нічого не знає
Та відчуває так сильно усе,
І поряд з ним нікого немає
Кому він міг би відкрити себе
Йому так важко знайти своє місце,
Не розуміє навколо ніхто,
Не знає він куди себе діти
І куди доля ще закине його
Він мовчки звик терпіти всі біди,
Всі почуття берегти у собі,
Невдачі всюди ідуть за ним слідом
І заважають постійно страхи
Той хлопець був за кроки від прірви,
Плював на все і грався з вогнем,
Ні в що - ні в бога ні в себе не вірив
І марно він коротав день за днем
Та усе склалося не так погано -
Той хлопець вижив і є тим ким є
В душі з роками загоїлись рани,
Та в надрах пам'яті все вічно живе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Михайло Петрів