Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.
У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,
бо тлум оберне те усе на глум.
Завжди очікуй слушної хвилини,
зневіру відганяй від себе геть.
Не плутай із людиною скотини,
нехай навколо люта коловерть.
Якщо життя знівечене, не падай,
не опускай безсило власних рук,
а веди* Бога нашого пригадуй
і тільки уперед продовжуй рух!
22.09.2024, Мико
[i]* Тут у сенсі заповіді.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Олександр Мачула