МАБУТЬ НЕ БАЙКА


на  гори  крапає  весна          
                                             
сніг  вже  звітрів  у  сум        
                                               
в  майбутнє  слово  розплескав    
                     
вже  світлом  день  прибув        
                                   
до  неба  гори  простяглись      
                                 
навколо  голий  ліс    
                                                             
й  лише  обрубані  гілки        
                                           
вітер  з  дерев  складав    
                                         
життя  все  під  укіс    
                                                           
по  селах  бродить  хитрий  Лис      
             
краде  Курей  й  Людей          
                                     
це  мабуть  Вовк  ...  а  може  й  Біс        
     
хто  зна  ...  

кожен  впаде        
                                                                   
хто  кланявся  у  темну  ніч        
                         
мав  слово  у  шматках  

не  мав  в  душі  своїй  весни  

та  залишив  лиш  страх  



22.02.2017  6:47:10
19.07.2024  13:26:08

https://www.youtube.com/shorts/HUI_gmGh43U

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: Іван Українець