З гороби'ною тішився Вересень,
Цілував, цілував її в щічки,
При зорі вечоровій і зрання
Червоніла вона біля річки.
Гороби'нонько, мила, кохана,
Цілий рік я чекав насолоди,
Хочу спити твою я до дна
Найчарівнішу вроду природи.
І кохати, кохати, кохати...
Серцем мліти від тво'ї краси,
І спивати солодкий цей трунок,
Мила Осене, ти не спіши...
Дай, набутися, дай накохатися...
І скупатися дай у любові,
Горобинонько, мила, кохана,
Ти – красуня в осінній обнові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А