зів’яли рум’яна печалі

зів’яли  рум’яна  печалі
на  плечі  вмостилась  гюрза
у  пустку  осінньої  ночі
втекла  непомітно  сльоза
блищали  на  східцях  кальмари
під  місяцем  в  гіллі  вільхи
тремтіли  сполохані  лали
у  серці  ховались  гріхи
не  більше      не  більше      не  більше
ніж  ніж  на  ранковій  зорі
світилися  висновки  Ніцше
[b]для  хворої  людством  землі…      
[/b]

скульптура  
soheylbastami.com

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2024
автор: bloodredthorn