Зрілий вересень юній берізці
Заплітає косу золоту.
Осінь фарбу замішує в діжці,
Відпускаючи на красоту.
І відлуння птахів десь у небі,
І ракети не так вже страшні,
І життя марнувати не треба
На балачки без змісту – пусті...
Пролетить, пропливе й не замітиш,
Швидкоплинну природну красу.
Розфарбує життя уже в срібло,
Золотаву жіночу косу...
В. Ф. – 23. 09. 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2024
автор: Веселенька Дачниця