Серед забутих хат гуляє сон,
Шукає його пані колискова,
Зітхає вітер байдуже на то,
Сріблить у щемі нитка павукова.
Кому литих, червонобоких сонць,
Що похилили обезсилі віти,
Гойдають важко тінь біля віконць,
Знічев'я падають у дикі квіти.
Десь серед ночі блимає гроза,
Холодне скло ховається у морок,
П'янить в'юнка, неторкана лоза,
Розкритої сльози малих пацьорок.
Червоним ляком спломеніє цвіт,
Чарівний сад пролине зоресвітом,
У всесвіті комусь у плині літ,
Зайде вві сні барвисте наше літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2024
автор: Валерій Лазор