Ге́тьте ду́ми , хма́ри осі́нні є ви́,
То́ж тепе́ра з зо́лота на́м весно́нька
У́ жалю́ чи та́к в голосі́нні ги́нуть,
Мла́діїї лі́та?
Сльо́зи крі́зь гіркі́ - я смія́тись му́шу,
Се́ред ли́ха все́ ж - та пісні́ співа́ти,
Бе́з надії́ мні́́ сподіва́тись, жи́ти,
Ду́ми сумні́ ге́ть!
Вбо́гім і́ сумні́м я на пе́рело́зі,
Кві́тки сі́ять ба́рвисті бу́ду і я́,
Сі́ять кві́тки - на́віть в моро́з - я бу́ду,
Ли́ть на них сльо́зи!
Слі́з гаря́чих і́, та від ти́х розта́не,
Та́ міцна́ - кора́ льодова́ була́ ця́,
І́ для ме́не мо́же коли́сь і зкві́тла,
Мні́ ве́сна - стане!
На круту гору, я на крем'яную,
Камінь буду я піднімати , важкий,
Ту вагу, несУчи туЮ: страшную,
Пісню співати!
Сльо́зи крі́зь гіркі́ - я смія́тись му́шу,
Се́ред ли́ха все́ ж - та пісні́ співа́ти,
Бе́з надії́ мні́́ сподіва́тись, жи́ти,
Ду́ми сумні́ ге́ть!
У невидну нічку темную , в довгу,
Не стулю очей ні на хвильку: зірку
Ту шукати , все́провідну́ влада́рку,
Те́мної но́чі!
Сльози крізь гіркі - я сміятись хочу,
Серед лиха все ж - та пісні співати,
Без надії мні сподіватись, жити,
Думи сумні геть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2024
автор: Ярослав Бойкович