Горобці.


Веселі  пташки  були  ці,
Маленькі  сірі  горобці.
Цвірінькали,  бо  не  співали,
Та  й  колір  не  строкатий  мали.

Біля  людей  гніздечка  вили,
Та  завжди  у  оселі  жили.
А  шкідники,  для  них  не  сміх,
Горобчик  нищив  їх  усіх.

Ото  такий    був  їхній  світ.
Корисний  був  пташиний  рід.
Тепер  дивлюсь,  прийшов  кінець,
Немає,  зник  десь  горобець.

Кудись  подівся  сірий  птах,
Й  осиротів  селянський  дах.
Шануймо  Люди  Горобця,
Корисна  пташечка  оця.

Небайдужий.  
Вересень  2024р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2024
автор: Небайдужий