Доторку теплого, ледь відчутного
Вона хотіла незграбно й відверто,
Щоб розправив волосся сплутане,
І щоб все перевершивши, стерти
Щоб іти мотузковим мостиком
В тумані ніжному - як за картинкою
Щоб не стало нудно і вдосталь ,
Скоштувавши досвід, зухвало і стрімко.
Щоб ховати вразливість за гратами
Не було ніякого сенсу
І все те, що нарешті матиме,
Не поненволило душу воскреслу.
© Олена Зінченко 24.09.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2024
автор: Zinthenko Olena