Зачаровано лунає
Мелодія кохання,
томний голос пристрасті сповнений,
Брюнетка - загадка зі снів,
у шатенки ж голос як церковний дзвін!
Париж, Париж.
Мрії з дахів і височінь,
все у вирі!
Боюся, що в пристрасті потону я в трьох,
до блондинки жуйкою й так прилип.
Які зірки, які ночі!
Ох, ці очі! Ах, ці ночі!
О як же я люблю Париж,
Сповнений чудес він ніби бриз.
Піки веж гострі,
Тіла сплітаються знову вдалині.
Місто кохання!
Місто надій.
Дуже люблю це місто мрій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2024
автор: oreol