Жив-був собі добродій,
Великий спец пародій,
Вважав, що ті пародії
Нагадують рапсодії,
На сайтах поетичних
Поводивсь неетично:
Ганьбив поетів люто,
Вимішував із брудом,
Не гребував і матом,
Аби було до ладу.
Та ба! Його потуги
Вульгарні, недолугі,
Уся письменна братія
Сприймала без апатії.
Ще б пак! Письменній раті
Було на них начхати,
Оскільки ті пародії
Шановного добродія
Не варті і бідЕ.
В арабів і прислів"я є:
"Нехай собака гавкає,
А караван іде."
PS. Це з ранніх , так би мовити, нафталінових віршів.Полюбляю хороші пародії і конструктивну критику, а не просто аби що і аби як зауважити, щоб "злякати чоловіка, щоб не знав він, що робить..."(слова Карася з опери "Запорожець за Дунаєм", улюбленої, між іншим, опери)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2024
автор: Leskiv