Ці присмаки бензину…
Незручності сидінь…
Автобусе, візьми-но
З собою в далечінь!
Однесеньку людину
Візьми, бо пропаду…
Я миттю все покину,
Заскочу на ходу.
Хоч би і в цю суботу.
Отак, без багажу.
Переживу нудоту-
Ні слова не скажу.
Поїдемо без плану,
Куди покаже шлях.
За вранішні тумани,
Повз ріки і поля…
Втягни мене на трохи
У подорож свою.
Незвідані дороги
Я страшно як люблю!
Хай кузов в тебе дугом,
Колеса у іржі…
Мені ти станеш другом,
Супутником душі.
Тобі додам я газу,
Щоб курява здаля.
А в ніч під гомін траси
Засну, мов немовля.
Коли ж набачусь вдосталь
Країв, людей, забав,
Повернеш мене просто
Туди, звідкіль забрав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2024
автор: ЛУЖАНКА