Автобус

Ці  присмаки  бензину…
Незручності  сидінь…
Автобусе,  візьми-но  
З  собою  в  далечінь!

Однесеньку  людину
Візьми,  бо  пропаду…
Я  миттю  все  покину,
Заскочу  на  ходу.

Хоч  би  і  в  цю  суботу.
Отак,  без  багажу.
Переживу  нудоту-
Ні  слова  не  скажу.

Поїдемо  без  плану,
Куди  покаже  шлях.
За  вранішні  тумани,
Повз  ріки  і  поля…

Втягни  мене  на  трохи
У  подорож  свою.
Незвідані  дороги
Я  страшно  як  люблю!

Тобі  додам  я  газу,
Щоб  курява  здаля.
А  в  ніч  під  гомін  траси
Засну,  мов  немовля.

Коли  ж  набачусь  вдосталь
Країв,  людей,  забав,
Повернеш  мене  просто
Туди,  звідкіль  забрав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2024
автор: ЛУЖАНКА