- Будь здоров, сусіде Йване,
Як то бу́де, як то стане?
Час нинька тєжкий, сам знаєш,
Хоч-не-хоч переживаєш,
Думки лізут, ти їх гониш,
Думати ж не заборониш?
- Шо там думати, Штефане,
Якось буде, якось стане,
Та ще так не бу́ло,
Би якось не бу́ло,
А шо має бути,
Думков не збагнути.
Від думок ти трісне динє,
Червоне не стане синє,
Дощ не пІде, коли сухо,
Само не почує вухо
Бо с глухий, як пень,
Й ніч не прийде вдень.
А ти сє нервуєш,
Всьо плани будуєш,
Але ради їм не даш
Хоч си твар об стіл розкваш.
Сам накручуєш себе,
Шлях трафлєє вже тебе
І шо се ти дало,
Вже ти легше стало?
Ще налиґайсє піґулок
Й заберут тє у притулок
Там всі про всьо знают
Й не переживают.
- Але, що буде́?
- Що має бути, то й буде́.
- А, що має бути?
- Що буде, то й має бути.
- Але як?
- Як має бути, так й буде.
На що впливаєш, про то дбай
Й "компутер" свій не забивай,
Бо не перегрузиш,
Як сє так вовтузиш.
26.09.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2024
автор: Олекса Терен