У листопАді народИвся
Мій перший день на цій землі –
Уранці, з Сонцем промінь-криця
СпалахкотІв, з Його велінь.
С тих пір напЕвно осінь стала,
Як талісмАн в душі моїй
І повелА, як обіцЯла,
У золотАвий плин гаїв.
Приспів:
Танцює листя падеспАнь,
ВівтАр бурштИнний тихо кличе,
А Небо зве все вище й вище,
Земне такОж: «Зі мнОю стань».
ВітрИ-музИки лоскотАли
БагрЯне листя на вітАх...
Мені завжди було замАло
ОсІнніх вАльсів і світАнь...
О, лІто бАбине зіткАне
Із павутИння і теплА,
Із тИші-казки про незнАне –
Змах журавлИного крила...
Приспів:
Танцює листя падеспань,
Вівтар бурштинний тихо кличе,
А Небо зве все вище й вище,
Земне також: «Зі мною стань».
Цей знак осінній в кожнім рОці,
Десь сЕрце клИче в НебесА,
Бо ми до ВІчності в дорОзі
З земнИх тривОжних зависАнь...
ТанцЮє лИстя падеспАнь...
Вячеслав Шикалович
06.10.2006р. – 26.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2024
автор: Променистий менестрель