За голосом рідного краю,
У слід шовкової трави.
Я лину й безмовно лунаю
В потоці гонитви – «Живи!»
І десь непомітно у вени
Святої Природи канви,
Зелено-блакитні Морени
Веліють: «Вдихай, світ лови!»
Так дивом з’являються сили:
Степи віддають молитви.
Сліди – скам’янілі могили
В мільйонах повторів «Живи!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: fialka@