Посміхаєшся сонячно – і на серці тепло́.
Я тягнусь, ніби соняшник; промінців джерело
Від обличчя, від постаті – зігріває усіх.
Де пройшов своїм поступом – чути радісний сміх.
А дерева хитаються, осінь йде золота,
Пелюстками сплітаються долі, мрії, літа…
Синьо, зоряно, зе́лено, до найглибших глибин,
Як барвінком постелено у найкращій з країн!
Як подвійної райдуги – на весь світ – кольори!
Будь буденною радістю, як ліхтарик, гори!
27.09.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Ірина Лівобережна