Це ранкове таємниче світання приходить
В час, коли на небі з'являється знана Зоря -
Вісниця народження нового дня в природі.
Все скорилось наміру чарівних сил і без втрат.
...Над Землею нависає вранішна тишина.
Всі дерева, кущі і навіть трава - приникли.
Злі язики подейкують на Зорю. - Винна вона!
Усипляє перед світанком усе. Так звикла.
...Все, що може спати, щоб красу ніхто не бачив.
Хочеш не хочеш, мусиш склепіти свої очі
І чекаєш, поки не вдягнеться...Не пробачить.
Не сховається в небесних хоромах жіночих.
...Не засне, поки не скупається в білих хмарах.
Скільки живе - не старіє. Така вічна врода!
...Потім робиться диво: світло змінює барви.
Милі оку далі космічні... Цікава просинь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Маг Грінчук