На землю падає згори,
Цвіт помаранчу, цвіт пори.
А ген червоне, наче кров,
Здійнялось вітром й впало знов.
З дерев хурделиця летить,
Неначе полум‘я горить.
Спадає листячко униз,
Останній осені каприз.
В. Небайдужий.
Вересень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Небайдужий