Бринить печаль у раненій душі,
Кришталем по обличчю ллється.
Карбує зморшки правди на чолі,
І страхом в серці б'ється.
Крадькома як злодій у чужім житті,
Тремтить вина, ховається у тілі.
Повисла немов тінь я на твоїй стіні,
Ховаючи закам'янілі мрії.
А ти приходь до мене у ті сни,
Де страх як якір тягне так глибоко.
Не відпускай, тримай, дзвони...
Коли на дні, коли тону...Коли так одиноко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2024
автор: Окsi