[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9PKB8RTG_24[/youtube]
Задивилася на небо,
Білі хмарки, як одна.
Чи здалося, чи так треба,
Серед хмар взнаю слона.
Він пухнастий, довгі ноги,
Хобот довгий, як годиться.
Поміж вух дивлюся - роги.
Чи це правда, може, сниться?
Він мандрує з усіма.
Раптом хвіст десь загубився.
Не почув, та не біда,
Головне - не розгубився.
Подув вітер - хмарки зникли,
Де шукать тепер слона?
Я до нього так вже звикла...
На жаль, казка це була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: Cнежана