Спокійно дивишся услід
І відпускаєш всі думки...
За силуетом, що зникає
Бредуть прожиті ці роки.
Ти розумієш, не вернуться,
Обіймів більше не відчути,
Та в пам'ять їх не зариваєш
Аби вночі могти заснути.
Спокійно дивишся услід,
Любов тримаючи в руках.
Не вперше під ногами лід,
І ти немов один у полі птах.
Спокійно відпускаєш, ну а товку
Стримувати вітер у степу?...
Злітаєш птахом, взявши душу,
В свою любов закутавши її тонку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: Оксана Бугрим