Сніг

Пісня  згенерована  на  нм  октава
https://youtube.com/watch?v=KTeU3MdmVNI&si=kpd88gL-NfdVvn2m


Запорошило
І  сніг  пішов.  Розверзлись  небеса,
Й  запорошило  ним,  запорошило...
Він  падав,  потім  ніби  зависав,
На  мить  торкнувшись  до  віконних  шибок.

Він  опускався  тихо  до  землі,
Щоб  дотиком  її  м'яким  накрити,
Й  поволі  світ  похмурий  побілів,
І  подих  стишив  норовливий  вітер.

Маленькі  невагомі  пластівці
У  зАкутки  накриті  полетіли,
І  в  павутині  зібганій  зацвів
Букет  зимовий  із  пелЮсток  білих.

Сніг  заглядав  туди,  куди  лиш  міг:
Сідав  на  рами,  вмощувався  в  стіни,
Із  даху  падаючи,  за  вікном  димів.
Який  же  чистий!  Може,  душі  зцілить.
ID:   971851

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: Горова Л.