КОХАННЯ ОСІННЄ.


Барвиться  густим  листопадом  земля,
Скидає  свій  одяг  із  дерев  гілля.
І  сонце  ласкаве  промінням  прозорим
Дарує  тепло  неозорим  просторам.


Неждано  ти  знову  до  мене  прийшов,
Але,  що  згубили  ми,вже  не  знайшов.
Ми  мовчки  йдемо  по  осінній  алеї
І  кожен  вважає  вину  -  не  своєю.


І  кожного  мучить  питання-неспокій  -
Чом  доля  до  нас  так  болюче-жорстока?
Чому?  А  у  відповідь  лиш  шепотіння
Пожухлого  листя:"Кохання  осіннє...


Не  бути  вам  разом,  хоча  павутиння,
Обплутало  вас  на  алеї  осінній."
...Вже  хмари  клубочуть  над  нами,  неначе,
Кохання  осіннє  дощами  заплаче.    



1991р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: НАСТУРЦІЯ