МОЛИТВА
Молитва, наче вишиття,
У ній щораз нові́ узори.
У ній – благання за життя,
Яке, як небо неозоре.
Бо що не день – нові́ стежки́,
Нові́ життєвії дороги,
Й в думках моли́тви-ланцюжки
Не обминають і тривоги.
Молитва лине із душі́,
Вона, мов птах, із клітки рветься,
Бува, неначе лемеші…
А може… може так здається.
Молитва, наче водоспад,
Що ллється й ллється без упину,
Вона, немов душевний сад,
Який росте й не зна спочину.
В молитві вилита душа,
У ній – і сповідь, і благання,
І каяття не залиша,
Й на чудо завжди сподівання.
Молитва, наче оберіг,
Надія, віра й сподівання,
До неї з серця шлях проліг,
Із нею всі в житті чекання.
23.09.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР