Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.
Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -
Павутиння срібне вдалечінь летить.
Утрачає листя свій зелений вигляд,
Тріпотить із сумом на рудім гіллі.
Опадає долу горобина стигла,
Та ступає осінь тихо по землі.
Вересень 2000 року.
Випр. Вересень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен