Неначе дикий мед, були твої вуста,
Гірчинка відчувалася доволі,
Весняні листя так гірчать в тополі,
Коли над нею синьоока висота.
Як дикий недоступний мед були вуста,
Були ще недоступнішими наче.
Тоді я був іще сліпим, не бачив, -
Що наш медовий місяць все ще не настав.
Бо ще були твої вуста ,як дикий мед,
Життя ішло і не здавалось медом,
Солодощів не обіцяло наперед.
Не бачив сенсу я в простому кредо,
В банальних і затертих до дірок словах, -
Що без гіркоти щастя й долі не бува!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: Рунельо Вахейко