Немовби живем на вулкані.
Чи попіл, чи сніг з небосхилу
Завалює землю щосили
Чи з неба то падають камені?
Нічної навалено сажі,
Вселенська за вікнами копоть,
Немов із помпейських розкопок,
Чи знайдуться залишки наші?
І літ через сто не раніше,
А там наші душі безгрішні,
А там - наша юність недавня,
Осколки надій неостанні,
Серця, що навиліт поранені,
І наша любов до останнього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2024
автор: Рунельо Вахейко