Не та Іква

Не  така  Іква

Не  та  Іква  із  берегами
Та  й  верболози  вже  не  ті..
Усе  намула  затягнула  
Заплави  всюди  у  смітті.

Немає  риби  як  бувало
Колись  в  минулому  житті.  
Як  нам  діди  розповідали,
Часи  тоді  були  не  ті.

А  зараз  все  напів  існує,
З'їдає  все  хімічний  бруд.
Немов  би  ракова  пухлина
Соляри  присмак    і  мазут.

Їх  метастази  у  криницях,
З  яких  і  воду  вже  не  п'ють.
А  люди  нібито  й  не  бачать,
В  пляшках  із  газом
Знову  ждуть.

Страшні  часи,  були  прильоти
Від  московитої  голоти.
Та  ще  у  нас  є  ті  сволоти,
Що  підсобить  біді  не  проти.
Долити  масла  в  огоньок
І  скинуть  в  річку  нечистоти,
Як  кажуть  люди  «під  шумок».

Колись  була  ріка  могутня,
А  зараз  нібито  струмок.
І  ноги  страшно  намочити,
Щоб  не  розʼїло  до  кісток.
17.09.2024.
by  Shtuka  Yaroslav

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2024
автор: Штука