Зсередини з'їдає все мене,
Куди подіти серце вже не знаю,
Відколи я побачила тебе,
То спокій втратила і голову втрачаю...
Як дорогий наркотик, недоступний,
Та є залежність, слабкість і бажання,
Такий близький, відкритий і підступний...
Лише обмежений на стадії "вітання".
Я хочу більшого... З тобою каву пити,
Балакати і заглядати в очі,
При зустрічі світитися й радіти,
А у ві сні на двох ділити ночі ...
Омріяна! Зсередини палаю,
Ти мій міраж... здаєшся і зникаєш...
За горизонтом що? Хіба я знаю....
Та йду наосліп. Ти ж мене чекаєш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2024
автор: Олеся Паславська