Ностальгія

Як  про  минуле  пишномовні  фрази,
Тоді  до  сьогодення  в  нас  відраза?
Як  ностальгія  нашу  душу  крає
За  часом  тим,  якого  вже  немає,
Про  те  добро,  що  в  час  той  відбувалось,
Добро,  виходить,  кимось  будувалось,
В  той  час,  коли  душа  не  сумувала,  
А  чиєсь  вміння  лише  споживала?
Якщо  минуле  кращим  нам  здається,
То  серце  в  ритмі  "я  люблю"  не  б'ється,
Лиш  свідчить  і  без  слів  нам  промовисто,
Що  досвід  не  довів  наш  особистий:
Що  жити  і  любити  -  ДУШІ  вміння,
Від  смерті  не  залежить  і  старіння.

Як  лакмус,  ностальгія  виявляє,
Що  у  душі  і  наміру  немає-
Уміння  -  "я  люблю"  опанувати,
Константу  щастя  щоби  вічно  мати.

***
ЛАКМУС  -    те,  за  допомогою  чого  можна  перевірити  чи  виявити  певні  показники,  характерні  ознаки  тощо.
ПИШНОМОВНИЙ  -  надмірно  вишукані,  високомовні,  витіюваті  слова,  фрази.
ВІДРАЗА  -  почуття  огиди,  ворожнечі  до  кого-,  чого-небудь.  
ПРОМОВИСТИЙ  -  який  без  зайвих  коментарів,  пояснень  

##########################

Факт  ностальгией  подтверждается...

Если  о  прошлом  с  восхищением,
К  реальному,  знать,  с  отвращением?
Ведь  ностальгия  по  ушедшему,
По  времени  давно  прошедшему,
Красноречиво  изъясняется  -
Ей  настоящее  не  нравится.
По  прошлому  коль  ностальгируем,
То  ностальгией  иллюстрируем,
Что  в  прошлом  кто-то  был  строителем,
А  мы  всего  лишь  потребителем,
Коль  с  прошлым  лучшее  всё  связано,
Знать,  лично  нами  не  доказано:
Не  подчиняется  старению
Любить  и  жить  -  ДУШИ  умение.

Факт  ностальгией  подтверждается
Тот,  что  душа  не  собирается
Стать  ученицею  Учителя:
Греха  и  смерти  Победителя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2024
автор: Ведомая любовью