Твій погляд все мені казав
а не вірив що так буде
ти цілувала на останнє
а я ще думав завтра буде.
А не знав що вже сьогодн
мій світ залишиться самотнім
а я як
не знав що ти вже знала
і нашу долю роз'єднала
а я ще трепетно та ніжно
тримав тебе за твою руку
твій погляд наче хотів крикнуть
но він далеко дуже був вже
і я чомусь чогось чекаю
хоч і все було зрозуміло
ти зупиняла на пів слова
про перспективи говорила
а мої очі так шукають
щоб хоч на мить у твої пірнути
но так далеко хоч ти рядом
і холод віє з твоїх губок
і серце битись стало важко
воно залишилось само
і крізь туман летіла каменем
моя душа з одним крилом
а ти була зі мною поряд
Ми говорили не про що
і твій холодний дуже погляд
казав мені що все пройшло
а я ще навіть і не думав
що обернулась ти тоді
в останній раз мені моргнула
і розчинилась в самоті
І я кричу у слід без мовно
Я ще надіюсь тут про щось
А наді мною чорні птахи
закрили небо вже як смог
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2024
автор: Андрій Листопад