Душа моя серпанком оповита,
заплутались осінні почуття,
які не допалали горицвітом,
у павутині бабиного літа –
під гору покотилося життя.
Уже упали роси на покоси,
лунає скрипки жалісна струна,
вона усе по булому голосить,
а я іду у осінь, чи крізь осінь,
і навкруги вона лише одна…
30.09.2024, Мико
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2024
автор: Олександр Мачула