Душа моя серпанком оповита,
заплутались осінні почуття,
які не допалали горицвітом,
у павутині бабиного літа –
під гору покотилося життя.
Уже упали роси на покоси,
лунає скрипки жалісна струна.
Хоча іще по білому голосить,
та я уже іду у зрілу осінь
і навкруги – одна лише вона…
30.09.2024, Мико
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2024
автор: Олександр Мачула