Не ревнуй мене, коханий,
Будь ніжнішим тихих трав.
Вітер, бач, і той слухняний,
Мовчки в лози запропав.
Не ревнуй мене до сонця,
Сонце всім, а я – тобі.
В сновидіння охоронця
Не принаджуй, далебі.
Вкотре місяця тривожиш,
Хай собі пливе у ніч.
У віршах ізнов ворожиш,
Нащо стільки протиріч.
Я не зірка із екрану –
До акторів не ревнуй.
Не тули до серця рану,
Наше щастя не руйнуй.
Ми на відстані сьогодні,
То для ревнощів не факт.
Не твори між нас безодню,
Ревність є жахливий знак.
Краще словом тіш без міри,
І дзвінків прийму без меж.
Не прожити нам без віри,
Без довіри важко теж.
Тануть сумніви щоднини
Там, де пісня солов’я.
Ти один в житті – єдиний,
Я, упевнена, – твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: на манжетах вишиванки