Свято мокре від сліз

Душа  вмивається  сльозами
(Хоч  день  святковий  надворі),
За  багатьма,  що  вже  не  з  нами,
Бо  "прописалися"  вгорі.
Вручають  нагороду  мамі,
Дружині,  батькові,  сестрі...
За  тих,  кого  не  буде  з  нами,
Пішли  за  небокрай  котрі.
Вдивляєшся  у  ті  світлини,
Де  сміх  в  очах  навік  завмер,
І  розумієш:  без  людини
Цієї  жити  нам  тепер...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: Патара