https://vm.tiktok.com/ZMhrq63RC/
Телі́жилось сонце зі сходу на спадень...
Нарешті крайнеба торкнулись колеса.
Руденьке проміння зіскочило з воза
Й присіло навпо́чіпки перепочити.
Притишений вітер був пестити ладен
Окрайок юхто́вий небесного плеса
В якому хмарина пливла тонкосльоза
Над птахою, що не вдалось приручити,
Бо має жагу до свобі́дного льоту:
Розправивши крила, воліє літати
Над во́христим обрієм в палевих латах
Та смугою верб, що ввібралися в цноту...
01.10.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: Олена Студникова