Пахне ранок какао з млинцями
І вологою диво роси.
Розпахтівся букет з васильками,
Що сухенький стояв для краси.
Ароматом повіяло кави,
Що в горнятку тихенько кипить.
І насіння достиглої мальви,
У саду на стеблі торохтить.
Прийде день і запахне землею,
Що зерно в свої груди прийма.
Він з красою змішає всією,
Бо скінчились осінні жнива.
Ніжно борщик у ніс залоскоче
І часник в пампушках запахтить.
А обличчя засяє дівоче,
Бо у серці любов закипить.
Вже он вечір на землю підкрався
І край сонця за гору сховав.
Хтось у темряві тихо всміхався,
Як з кишені сірник діставав.
І зажевріли купки повсюди,
Огортає ядучий нас дим.
Отак пахнуть увечері люди…
Всім здоров’я, старим і малим!
1.10.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2024
автор: Степан Олександр