ВЕРЕСОНЯ

Божого  Нового  рочку
тільки  но
перший
з  тридцяти  днів
спросоння
обіперся  на  осені  підвіконня
що  
з  медоносно-вічнозелених  
вересових  кущів  
дощиком  виплаканих  ковшів
прокинулася  
і  
вилилася
дев'ята  доня
панночка  Вересоня
у  неї  сонцем  вишита  китайка  
ріками  залита  крайка
на  рукавах
рожево-бузкові  суцвіття
під  мелодії  сухого  листя
та  віття
витанцьовують  
у  вересневий  час
зміни  погоди
бо
вже  так  ведеться  у  нас  —
тепло  втікає
а  холод  —  наздоганяє
і  навпаки
й  ніхто  
крім  Бога
ладу  тому  не  знає
вона  щедра  й  багата
у  Річного  батечка-тата
всі  її  дво́ри
пивниці  й  комори
що  складають  видимі  й  невидимі  простори
поживою  повні
бо  
врожаю  пік
всі  людські  долоні  розтріскав
і  обпік
он
путні
картопле-моркво-буряком
доверховані
в  чували  пересипані
й  
на  стодольній  стіні
рисочками  позначені-пораховані
а  під  стріхою
жовтіючи  втіхою
на  линві
сушаться  
розхристані  кукурудзяні  шульки
що  годуватимуть  зернятками
і  стеблами
від  птахів  до  козульки
а  ще
соковиті  капустини
закручені  в  зелені  хустини
з  полів  усміхаються
з  кожним  вітаються
а  от  розпатлані  жоржини
дивуються  плодам  колючої  ожини
котрі  обережно  зібрані
перебрані
цукром  пересипані
і  в  ринці
водою  залиті
тай  буде  з  того  смакота
на  котру  чекає  дітвора
але  
поки  перепілки  грають  на  сопілки
сірі  чаплі
ледь  їх  ловить  око
літають  зграями  високо
а  за  ними
лебеді-журавлі  й  лелеки
збираються  у  краї  далекі
і  соловейки
ластівки  та  плиски
залишають  рідні  колиски
у  теплі  країни  поспішають
й  те  саме  
жайворонків  робити  залкикають
а  ті
вовтузяться
щось  ґуздрають
і  навіть  чубляться
в  той  час
коли  гордовиті  хризантеми  і  гортензії
поважними  головами
вигойдують  ті  пташині  претензії
коли  ж
їхні  суперечки-спори
змогли  зупинити
поважні  цинії-майори
бо  хто
як  не  вони
тримають  птаства  і  кольорів  шори
та  як  на  волю  відпускають
вони
між  небом  і  землею  кружляють
щедро  
всі  листочки  барвами  вкривають
фарб  не  шкодують
Осінь  малюють
Марія  Дребіт(  Голодрига)
---------------------------------------
01.09.2024                                            Португалія

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2024
автор: VIRUYU