ЛІС
Молодий мужчина,котрий приїхав у Карпати в відпустку і оселився в одному з будинків =зеленої оселі= вирішив назбирати грибів. Прийшов він з кошиком у ліс і бачить бабцю,котра йде з сумками і як не дивно , з старенькою сокирою.
-Допоможи мені юначе донести сумки до хати. Хата тут у лісі, недалеко. А я тобі грибне місце покажу, швидко наповниш кошик. – каже бабця – Іду з базару, несу молоко, м*ясо, курочку, моркву, а сил зовсім вже не має. Ледве до базару донесла на продаж гриби та ягоди. Допоможи.
Згодився молодий мужчина допомогти бабці. І вона старенька, і місце грибне обіцяла показати. Взяв у бабці сумки і йде за нею.
- Бабцю, а навіщо вам сокира? – не стерпів і запитав молодий чоловік.
- Та знайшла. Бачиш старенька, але у господарстві пригодиться.
І далі йдуть. Так дійшли вони до галявини .Бабця сіла на пеньочку і каже
- І ти легеню присядь, відпочинемо.
Сидять вони поруч. Бабця зірвала ягідку і каже хлопцю.
- Скуштуй ягідку, побачиш які вони у нас у лісі смачні.
Не відмовив юнак, бо і спекотно було, а ягідка була великою і соковитою. Кладе юнак ягідку до рота і бачить . що бабця стебло від тої ягідки собі до рота кладе. З*в хлопець ягідку і в очах у нього потемніло, а коли прийшов до тями,то бабцю не побачив, а побачив біля себе надзвичайно гарну дівчину.
- Дівчино, а де бабця?- запитав хлопець
- Утекла – відповіла дівчина.
Хлопець вже не хотів згадувати про ту бабцю , а дивився і дивився на дівчину, такою гарною вона була.
- Подобаюсь?- з усмішкою запитала дівчина.
- Дуже,дуже подобаєшся! Я ще не бачив такої дивної вроди.
- А так подобаюсь? – і дівчина скинула з себе плаття.
Хлопець кинувся до дівчини, обійняв її, розцілував і покохав.
А коли став одягати свою сорочку , то помітив, що тіло у нього стало старим, як у діда. Ще більш жах він відчув,коли доторкнувся до свого обличчя, воно було все у зморшках, як у пристарілого.
- Ти мене зачарувала? – запитав він у дівчини.
- Хіба що своєю красою- відповіла дівчина – А старість на тебе послала бабця. Але ти не турбуйся, я допоможу. На от з*їж ці дві ягідки,і все буде добре.
Нікуди діватись, з*їв хлопець дві гарні чорну і червону ягідки і помітив, як од червоної ягідки дівчина їсть стебло. Але нічого вже і промовити не зміг, бо знову втратив свідомість. Коли прийшов до тями, все ще був день. Хлопець лежав на галявині, пам*ятав,що йшов в ліс за грибами, але як тут опинився, і чому спить не розумів. Біля нього не було нікого,але галявина була вся вкрита грибами. Хлопець відчував втому, але знайшов сили наповнити кошик грибами і пішов до своєї оселі. Повернувся він до хати з повним кошиком грибів, а господар оселі каже
- Молодець,швидко впорався. А чому твій =магазин= розстібнутий?
Хлопець подивився на свої штани і не знав , що відповісти
-Та ходив по маленькому, забув застібнути – відмовився хлопець.
Поки господар оселі смажив гриби, молодий чоловік рішив піти поспати. Що з ним трапилось у лісі він не пам*ятав.
А дівчина-красуня, що була з ним у лісі, з*ївши стеблину від ягідки, знову перетворилась на бабцю. І поки хлопець спав, пішла до краю галявини,де під деревом у кущах, сховала свої сумки і сокиру.
- Ну от, на місяць сил набралась – мовила до себе бабця- Гарний був хлопець, жаль мені з ним, коли він молодого вигляду не можна, та й коли він молодий, то таку стару, як я не схоче.
Легко несучи сумки, дійшла бабця до глибин лісу і на невеликій галявині вдарила старенькою сокирою по пеньку і на його місці з*явився невеликий будиночок. Розпакувала бабця сумки і до однієї з сторін будинку принесла куряче м*ясо, до другої сторони моркву, до третьої м*ясо теляти, а біля входу у будиночок налила в тарілочку молоко. Через деякий час біля будинку з*явились дві лисички і почали їсти курятину. З*явились два зайчики, вони частувались морквою. Вовк і вовчиця ділили між собою телятину. Прийшли і їжачки, вони пили молоко. Звірі їли і не звертали увагу один на одного. А бабця підходила до кожного з них, погладжувала їх рукою і казала
- Їжте мої дорогі. Я знову сильна. Зберу ягід і грибів, піду на базар і завтра ще вам принесу гостинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2024
автор: artur gladysh