Музикант
Повішав свитку на ослін, старенький музикант,
Знервовано пересмикнув на шиї чорний бант,
Нумо, підійди но, друже,
Щоби все почути здужав,
Якщо хміль тебе ще не здолав.
Про нещасних і щасливих, про добро і зло,
Про люту ненависть і святу любов,
Все, що було, все, що буде, холод і тепло,
У цій мелодії, ти тільки но відчуй.
Біжать струмком твої роки, шумить неспокій справ,
Для чого ти прийшов у світ, ти так і не згадав,
Скрипка звуками пробудить,
Все приховане у серці,
Якщо хміль тебе ще здолав,
Про нещасних і щасливих, про добро і зло,
Про люту ненависть і святу любов,
Все, що було, все, що буде, холод і тепло,
У цій мелодії, ти тільки но відчуй.
Стомилась скрипка, сил нема, терпіти біль і страх,
Старий скрипаль хильнув вина, та гірко на губах,
І пішов собі без слова,
Кинувши футляр,
Начебто старого хміль здолав.
А мелодія ледь чутно, у людській юрбі,
Весняним подихом лилась.
Про нещасних і щасливих, про добро і зло,
Про люту ненависть і святу любов,
К. Нікольський «Музикант»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2024
автор: Костянтин Вишневський