Сидить білка на ялині,
Стереже горішки нині.
Прислухається до вітру,
Обмізковує палітру,
Як горішками смакує,
Та на сонечко любує.
Проживає те буття
У котрім є ти і я.
Вимріяні лад та воля,
Де відсутня геть сваволя.
Де гармонія й добро -
Невичерпне джерело
На майбутнє, на віки.
Господи, прости та збережи!
02.10.24
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2024
автор: Валентина Ланевич